Голодомор: чорна сповідь моєї країни…

Тематичні уроки з такою та іншими назвами, присвячені Дню пам’яті жертв Голодомору, відбулися у всіх наших школах, гімназіях та ліцеях.
Щороку, в четверту суботу листопада, вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
У нинішній війні росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – знищення української ідентичності та української нації.
Не забути, яких тортур зазнав український народ і як бореться зараз – про це так важливо розповідати дітям.
Тематичні уроки, розповіді вчителів, пам’ятні стенди, документальні фільми, обговорення у класі…Вчора у кожному закладі загальної середньої освіти розповідали про Голодомор і геноцид українців.
Учні запалювали свічки та малювали пшеницю як символ голодомору. Вчилися шанобливо ставитися до хліба, співпереживати, проявляти любов до України, історії нашої держави у такий нелегкий час.
А вихованці Чорнівського НВК зробили інсценізацію тих трагічних подій та відвідали односельчанку, яка була свідком Голодомору 1947 року.
“Од голоду мерли як мухи і старі і малі, – розповіла 90-річна Діна Василівна Сливка із села Чорнівка, яка народилась в Дунаївецькому районі на Хмельниччині.
О 16.00 запалімо свічку пам’яті і згадаймо українців, які померли від голоду…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *