В нашій країні відбуваються докорінні зміни, пов’язані з процесами державотворення, демократизації, переходу до нових економічних відносин, національного відродження в усіх сферах життя суспільства. Ці зміни вимагають нових підходів до вирішення проблем освіти і виховання підростаючих поколінь.
Виховний процес у навчальному закладі можна порівняти з серцем, робота якого може бути непомітною, але дуже важливою. Коли ми не відчуваємо гаму емоцій, різнобарв’я почуттів, радість наше життя перестає бути цікавим, змістовним.
Заступники директорів з виховної роботи завжди попереду добрих творчих справ, креативних ідей. Коли ми займаємось творчістю, наше серце розкривається, переливається кольорами радості та щастя.
Ми останнім часом звикли шукати щастя десь. Не помічаємо, що воно в нас є. Його потрібно в собі відкрити.
У березні цього року на базі позашкільного навчального закладу міського Палацу дітей та юнацтва відбувся семінар-практикум заступників директорів з виховної роботи.
Метою семінару було відродження духовності шляхом вивчення та розвитку народного мистецтва, сучасної виховної системи позашкільного закладу та окреслення шляхів впровадження різних напрямків національно-патріотичного виховання в закладах освіти міста.
У рамках семінару відбулись майстер-класи:
- Станочне ткацтво – виготовлення браслету (Даниляк Жанна Володимирівна, завідуюча відділом ЦТП, керівник гуртка «Рукоділля» МПДЮ);
- Буковинська вишивка – виготовлення буковинської цирки ( Марія Георгієвна Манчуленко, член спілки майстрів народного мистецтва України, керівник гуртка з образотворчого мистецтва ЦДЮТ);
3. Художня кераміка – мала керамічна пластика (Богопольський Сергій Петрович, народний майстер, керівник гуртка «Художня кераміка» МПДЮ);
4. Флористика і живопис – виготовлення весняної картини в техніці декупаж
(Бойчук Наталя Романівна, керівник гуртка «Дивосвіт: Флористика та живопис» МПДЮ);
5. Живопис на шовку (Іволгін Геннадій Миколайович, керівник гуртка «Барвиста мозаїка» МПДЮ).
Видатний вітчизняний педагог К.Д.Ушинський писав, що: «виховання, створене самим народом і побудоване на народних основах, має ту виховну силу, якої нема в найкращих системах, побудованих на абстрактних ідеях або запозичених в іншого народу».
