Якщо ви бажаєте, щоб діти творили, створювали художні образи, перенесіть з вогника своєї творчості хоча б одну іскру в свідомість дитини. Якщо ви не вмієте творити, або вам здається пустою забавою спуститися до світу дитячих інтересів,— нічого не вийде.
В. О. Сухомлинський
Талановиті діти — це той ресурс, із якого створюється інтелектуальна еліта. Цю еліту будь-якого народу становлять особистості творчі, яскраві, мислячі. Щоб це потенційне національне багатство зберегти й примножити, необхідно вміти відбирати таких дітей, допомагати їм знайти себе й правильно оцінити, підтримувати їхній розвиток. Тому одним із основних завдань сучасної освіти є розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, природної обдарованості учнів, формування в них творчого потенціалу, мислення, уміння самореалізуватися. Але перш, ніж розвивати, потрібно помітити таку дитину, встановити вид обдарованості, а потім з нею працювати.
Як це зробити? Які форми і методи роботи з обдарованими учнями є найбільш ефективними? На ці запитання намагалися знайти відповідь учителі української мови та літератури загальноосвітніх навчальних закладів міста під час проведення круглого столу з проблеми «ОБДАРОВАНІ ДІТИ: ВИЯВЛЕННЯ, НАВЧАННЯ, РОЗВИТОК», який відбувся 11 жовтня 2017 року на базі гімназії №7. У його роботі взяли участь Світлана Іванівна Ляшенко, заступник директора з науково-методичної роботи Буковинської Малої академії наук учнівської молоді, керівники шкільних методичних об’єднань учителів-українських філологів.
У своєму вітальному слові Алла Ткач, методист міського методичного центру закладів освіти управління освіти Чернівецької міської ради, зазначила: «Давно стало зрозумілим, що найбільших успіхів у будь-якій сфері діяльності досягають ті держави, котрі мають високий інтелектуальний та творчий потенціал нації. Перспектива розвитку суспільства безпосередньо пов’язана з необхідністю створення умов для виявлення і навчання обдарованих дітей. Тільки талановита і максимально розвинена людина веде суспільство до нових відкриттів у науці та кардинальних змін у виробничій сфері. Тому робота з творчою особистістю, з тими дітьми, які виділяються насамперед підвищеним рівнем розумового розвитку є пріоритетним напрямком у педагогічній діяльності вчителя».
Ляшенко С.І, заступник директора з науково-методичної роботи Буковинської Малої академії наук учнівської молоді, у своєму виступі окреслила основні аспекти організації науково-дослідницької роботи у навчальному закладі. Світлана Іванівна зазначила: «Місія Нової школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками. Залучення дітей до науково-дослідницькій роботі сприятиме виконанню цього завдання. Адже, за словами В.Сухомлинського, «дуже важливо, щоб мислення учнів ґрунтувалось на дослідженні, пошуках…».
Ткач А.В. закцентувала увагу на мовно-літературних інтелектуальних змаганнях, їх проблемах та успіхах: «Різноманітні за форматом проведення, аудиторією учасників, складністю завдань мовно-літературні інтелектуальні змагання об’єднані спільною спрямованістю на активізацію інтелектуально-пізнавальної і творчої діяльності школярів. В умовах сучасної школи вони є дієвим засобом формування мотивації до навчання, підвищення пізнавальної активності учнів, розвитку їх творчих здібностей, стимуляції поглиблення і розширення знань школярів. Учителю потрібно формувати в учнях віру в успіх, а учні мають вірити, що успіх завжди можливий».
Цікавими були виступи Бабух Р.І. (гімназія №2) про досвід роботи закладу щодо організації науково-дослідницької роботи школярів у гімназії, Фештриги Х.М. (ЗОШ №8) про види та модель обдарованості, Слюсар Л.М. (гімназія №1), Ванзар Є.Т. (ліцей №4) про ефективні форми та методи роботи при підготовці учнів до мовно-літературних інтелектуальних змагань.
Тест «Чи розвиваєте ви здібності своїх учнів», проведений А.В.Ткач під час проведення круглого столу, дав можливість учителям визначити свій рівень роботи з обдарованими учнями.
«Завдання вчителя — творити таке поле добра і любові, щоб кожна дитина довірливо ставилася до педагога, любила його. Лише за таких умов приходить справжня зацікавленість навчанням, відбувається реалізація природних нахилів і здібностей учнів. Дар відкрити чарівну квітку обдарованості школяра дається не кожному, а лише тому, хто насправді любить дітей і вміє прокласти стежки до їхнього розуму і серця», – підкреслила А.В.Ткач, підводячи підсумок засідання круглого столу.
При підведення підсумків круглого столу обговорено ряд організаційних питань, зокрема про проведення І-ІІ етапів Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури, Міжнародного конкурсу з української мови ім.П.Яцика та Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім.Т.Шевченка.
