Ми хочемо перейти від школи,
яка напихає дітей знаннями,
які дуже швидко застарівають,
до школи компетентностей.
Л.Гриневич
Під таким девізом проведено міський семінар-практикум для учителів української мови та літератури, який відбувся 20 жовтня 2017 року на базі Чернівецької СЗОШ №6, з проблеми «Формування ключових компетентностей школярів української мови та літератури». Як організувати роботу учнів на уроці, щоб досягти виконання мети базової загальної середньої освіти — «розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів»? Використання яких форм і методів навчання сприятиме інтеграції формування 10-ти ключових компетентностей і оволодіння мовно-літературними знаннями? Саме обговорення цих питань лягли в основу семінару-практику.
Теоретична частина семінару розпочалася зі знайомства з навчальним закладом та шкільною кафедрою учителів української мови та літератури. Директор Віктор Никифорович Дем’янчук ознайомив учасників семінару з минулим та сьогоденням школи, розповів про досягнення та плани на майбутнє;
Олена Юліанівна Парпауц, заступник директора з навчально-виховної роботи, презентувала роботу шкільного методичного об’єднання учителів української мови та літератури (зарубіжної літератури), «намалювала» творчий портрет кожного члена кафедри.
Алла Василівна Ткач, методист міського методичного центру, під час виступу зупинилася на формуванні ключових компетентностей на уроках української мови та літератури, звернувши особливу увагу на практичний аспект. Продемонструвала методику проведення вправ «Хто я?», «Формула щастя» як приклади формування громадянської компетентності на уроках української мови в 6-му на тему «Власні та загальні іменники», 8-му класах – «Словосполучення», української літератури в 7 класі – В.Симоненко. «Ти знаєш, що ти людина»; зупинилася на методах роботи з учнями щодо формування ключової компетентності – спілкування державною мовою; звернула увагу на активні та інтерактивні форми й методи роботи, які допомагають учням чітко, стисло, аргументовано висловити свою думку; розуміти та аналізувати матеріал у ході уроку; які допоможуть організувати обговорення чи дискусію зі спірного питання, нададуть можливість учневі обґрунтувати свою позицію або навіть перейти на іншу в будь-який час, якщо аргументи протилежної сторони були переконливими. Це Метод «Прес», «Займи позицію», Метод «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Ток-шоу» тощо.
«Література й мова вивчаються в школі не для того, щоб через багато років людина могла розповісти всі правила, назвати біографічні дані кожного письменника, знати тему та ідею художнього твору. Основне завдання – навчити дитину жити, думати, володіти усним та писемним мовленням. І найголовніше – що усе допомогло дитині реалізуватися в житті», – наголосила методист.
Практична частина семінару-практикуму проводилася у формі методичної естафети.
І етап. «Стоп-кадр» (фрагменти уроку з демонстрацією ефективних прийомів, методів навчання). Олійник Орися Миколаївна продемонструвала відеофрагменти уроків української мови та літератури, які дали можливість учасників семінару познайомитися з формами і методами роботи в 11 класі та, на думку вчителя, допомагають учням у підготовці до ЗНО.
ІІ етап – «Родзинки» педагогічної творчості (презентація творчих знахідок педагога). Наталія Дмитрівна Гаврилюк запросила присутніх у свою «педагогічну лабораторію», презентувавши інтеграцію формування ключових компетентностей та мовно-літературних знань на уроках шляхом використання таких форм та методів роботи, як «Ромашка Блума», «Дерево рішень», «Матриця» тощо.
ІІІ етап – Майстер-клас з проблеми «Сервіс Learning Aps як засіб створення інтерактивних вправ для уроків української мови та літератури», який провела учитель-методист Алли Дмитрівна Чорней. Учасники семінару практично опрацювали технологію створення та редагування інтерактивного ресурсу Learning Aps
Підсумок семінару – це обмін думками від побаченого та почутого, прогноз на майбутнє, ухвала рекомендацій. Через вправу «Мікрофон» педагоги дали відповідь на такі питання: «Що нового ви дізнались, зрозуміли, переосмислили під час роботи семінару-практикуму?», «Який вид діяльності приніс найбільше задоволення?», «Які висновки зробили в ході роботи семінару?», «Що, на вашу думку, потребує змін?»
Учасники семінару відзначили доцільність і практичність такого методичного заходу, високий професійний рівень педагогів, мудрість і сучасний стиль керівництва закладу.
«Перед кожним з нас є два шляхи: жити минулими заслугами, закриваючи очі на кардинальні зміни в світі, прирікаючи своїх учнів (і власних дітей) на життєвий неуспіх, або пробувати щось змінити і стати агентом змін нової української школи. Гадаю, що кожен вибере другий», – такими словами А.В.Ткач завершила роботу семінару.
