На сьогодні конструктори LEGO є незамінним матеріалом для занять з дітьми у закладах дошкільної освіти і в початковій школі. LEGO-технологія цікава тим, що об’єднує в собі елементи гри та експериментування. Кожен педагог знайшов у ній щось корисне для себе: учителі початкових класів вивчають математику, мову, знайомляться з довкіллям і навіть малюють цеглинками, музичні керівники вивчають ноти за допомогою конструктора, учитель фізкультури використовує цеглинки як нестандартне обладнання, практичний психолог проводить тестування та релаксаційні вправи. Конструктор є надійним помічником у роботі вчителів-логопедів і корекційних педагогів. І така популярність цілком обґрунтована.
LEGO-технологія:
- урізноманітнює та вдосконалює навчальний процес, робить його цікавішим для дітей;
- формує вміння розв’язувати проблемні завдання, ставити мету, міркувати про подальшу роботу, розробляти план дій;
- розвиває творче мислення;
- розвиває мовлення ― діти вчаться детально пояснювати свої дії, пояснювати міркування, надавати чіткі та зрозумілі інструкції, розповідати історії, висловлювати власні думки;
- формує вміння співпрацювати, зокрема, уміння працювати в парах чи групах, ділитися матеріалами, уміння вчитися у своїх однолітків, дослухатися до їхніх ідей та пропонувати власні, уміння аналізувати ідеї та обирати раціональніші, уміння розподіляти ролі та обов’язки;
- розвиває сенсорне сприйняття, допомагає формувати уявлення про зовнішні властивості предметів: форму, величину, колір, положення у просторі;
- розвиває дрібну моторику;
- формує цілісну систему уявлень дитини про навколишній світ, збагачує життєвий досвід дитини.
- сприяє корекції психічних процесів та подоланню розладів мовлення у дітей.
- створює неповторну атмосферу психологічного комфорту і проходить без нервового напруження, що позитивно позначається на якості засвоєння матеріалу.
З чого розпочати роботу за LEGO-технологією?
Організовуючи заняття з використанням LEGO передусім доречно пам’ятати, що вони мають приносити дитині радість, проходити в спокійній емоційно сприятливій атмосфері без страху оцінювання. Учні повинні мати можливість самостійно виконувати завдання. Не варто відповідати за дитину на питання, слід усіляко підштовхувати її до знаходження відповіді. Для цього потрібно використовувати приклади, навідні запитання, уточнення, звертатися до життєвого досвіду дитини.
Велике значення в іграх-вправах з LEGO має текст. Він повинен бути веселим, доступним для розуміння дітей, відповідним їхньому віку.
Спочатку необхідно дати дітям можливість ознайомитися з деталями конструктора шляхом виконання простих, недовготривалих завдань. Акцентують увагу на кількості штирів, називають цеглинку за їхньою кількістю (цеглинка 2 × 2, цеглинка 2 × 4). Такий підготовчий етап навчить дітей швидко знаходити необхідну деталь за вказівкою дорослого.
Коли діти навчаться вправлятися з цеглинками, можна переходити до складніших індивідуальних та групових завдань. Завдання урізноманітнюють, ускладнюють, створюють простір для творчого пошуку.
Роль педагога
Педагог під час організації занять з LEGO ― партнер дитини, який підтримує, надихає, за потреби допомагає їй віднайти відповідь на питання. Він мотивує дитину бути самостійною, спонукає до дій у різні засоби, зокрема власним прикладом, адже дитина вчиться наслідувати дорослого. Упродовж усього заняття педагог знаходиться поруч з дитиною, ставить їй запитання, цікавиться успіхами, звертає увагу на розв’язання певних задач. Так відбувається взаємодія дорослого з дитиною, створюється довірлива атмосфера, яка сприяє розв’язанню проблемних завдань, формуванню вміння слухати і чути дорослих та однолітків, розвитку мовлення, уміння висловлювати свої думки та з повагою ставитися до думок оточуючих.
Як підтримати дитину?
- Мотивувати самостійно виконувати завдання.
- Допомогти, якщо дитина не вірить у свої сили або звертається по допомогу. (Але пам’ятаємо, що не варто виконувати завдання за дитину!)
- Заохочувати, надаючи корисні поради та ідеї підбадьорливим тоном.
- Спостерігати за діями дитини, цікавитися процесом, ставити відкриті питання, щоб спонукати мовленнєву діяльність (Відкриті питання — такі, на які не можна дати односкладної відповіді «Так» чи «Ні». Наприклад: «Що ти зараз робиш? Навіщо?», «На що схожа ця цеглинка? Як її можна використовувати?» );
- Давати можливість вибору, аби дитина брала активну участь у розв’язанні завдання.
