Свій перший навчальний рік у Чернівцях завершили чотири класи першопрохідців, які упродовж навчального року пілотували проект нового стандарту початкової освіти. 1 вересня за цією програмою навчатимуться всі першокласники міста.
– У чому плюси та мінуси нової української школи ?
Розповідає про це Інна Веренько, вчителька початкових класів Чернівецької загальноосвітньої школи №28, яка рік навчала учнів за новими стандартами.
– Ця реформа в освіті потрібна була як нам, педагогам, так і учням. Нарешті ми почали навчати і виховувати особистостей, які критично мислять, вміють співпрацювати один з одним і від першого класу вчаться до життя у соціумі. Для мене це був рік змін і водночас відкриття нових можливостей як для самої себе, так і для своїх учнів.
– Що змінилося найвідчутніше?
– Для мене, як для вчителя, з`явилася велика свобода вибору методів, прийомів навчання та виховання. Раніше такого не було. Над темою ми працювали певну кількість годин, як було прописано у готовій програмі. Тепер же ми маємо можливість самостійно ухвалювати навчальні плани. І якщо, наприклад, з математики ми вивчили рахунок до 100, але я бачу, що не всі учні засвоїли його, можемо не поспішати переходити до нової теми, а довчити, допрацювати те, що до кінця не засвоєно. Гадаю, це йде тільки на користь учням.
– А чи краще діти стали засвоювати вивчений матеріал?
– Узагалі, діти набагато легше адаптуються до школи, адже навчання відбувається в ігровій формі. Тобто немає такого різкого переходу від дитсадка до школи. І попри те, що матеріалу менше не стало, учні все ж легше його засвоюють. Пов`язую це знову ж таки з ігровими методами навчання: наприклад, правила з математики та української мови ми не завчаємо, а самостійно виводимо, а отже, розуміємо і краще запам`ятовуємо.
Нова українська школа передбачає впровадження партнерства між вчителями і батьками. Зокрема, раз на тиждень на урок до нас приходив один із батьків, розповідав, наприклад, про особливості своєї професії, про своє захоплення тощо. Це надзвичайно подобається дітям. І саме такі знання чудово запам`ятовуються.
– З якими труднощами довелося зіштовхнутися?
– Мабуть, найболючіше питання – це наповнюваність класів. Звісно, дуже хотілося би, аби учнів у класі було менше, тоді навчання було би ефективнішим, вчитель мав би можливість більше часу приділяти кожному учню індивідуально. Ми кардинально змінили освітній простір. Проте нам дуже бракувало мобільних парт. Річ у тім, що на деяких уроках ми працюємо у групах, і тоді парти мають бути складені колом. А іноді зручно їх розкласти у звичних три ряди, аби всі діти однаково могли бачити дошку. Зі старими партами це трохи незручно.
