Звук утворюється тоді, коли працюють різні м’язи тіла: причому дрібні спираються у своїй роботі на крупніші. Швидкість повітряного потоку, що проходить через голосові зв’язки людини, варіюється. Коли ми в спокої, — це близько 80 км/год, а коли кашляємо, — до 800 км/год. Це велике навантаження! Тому м’язи гортані спираються на потужніші м’язи голови, шиї та плечового поясу для стабілізації.
Одним із перших звернув увагу на зв’язок думок і м’язових станів австралійський актор, оратор, педагог Фредерік Матіас Александер (F. Matthias Alexander, 1869 —1955). Він пов’язав дисфункцію м’язів зі станом психіки, а також припустив: фізичне напруження часто проявляється як ментальне. Йдеться, зокрема, про страх публічних виступів або страх сцени. І цей фоновий рівень напруги позначається й на звучанні голосу.
Александер вірив, що розум і тіло пов’язані. Тобто всі наші думки, емоції, стани — усе відображається на роботі м’язів. Сьогодні чи не кожен чув про психосоматику, але сто років тому це було новинкою.
Саме для отримання відповідей на питання педагогів щодо того як уникати голосових затискачів, практичне застосування техніки Александера, було проведено 05 травня 2023 року консультацію «Як позбутися голосових затискачів із технікою Александера» на базі ЗДО №33 «Оселя талановитих» для музичних керівників закладів дошкільної освіти Чернівецької міської територіальної громади.
Ефективна й визнана в усьому світі техніка Александера допоможе й вам знайти й вивільнити енергетичний та емоційний потенціали, використати своє тіло як найпродуктивніше.
1. Відшукайте ймовірні напруження в тілі
2. Збалансуйте поставу
3. Змініть тілесні звички
4. Практикуйте вправи
Хронічна захриплість голосу далася взнаки ще в молодому віці Александера. Поради лікарів і вчителів вокалу не співати й не говорити по два тижні допомагали тимчасово. Голос повертався, але щойно Александер виходив на сцену, зникав знову. Це мотивувало актора почати власні дослідження. Він спостерігав за собою в дзеркалі й під час виступів і звернув увагу, що закидає голову назад. Цей рух викликав напруження у м’язах голови та шиї, яке транслювалося на глибші м’язи, що керують гортанню.
Для того щоб зробити висновок про це, Александер досліджував проблему близько десяти років. У результаті народилася гіпотеза про ненадійність відчуттів, про важливість правильної координації. Александер описує ці ідеї в книзі від 1932 року «The use of the Self» — «Використання самого себе». Далі основний фокус його зусиль змістився на дихання. Александер навіть видав брошуру «Метод дихання на повні груди». Ця тема також стосувалася того, як поліпшити звучання голосу.
